Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2016 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

головуючого Прокопенка О.Б.,

суддів: Волкова О.Ф., Кривенди О.В., Самсіна І.Л., -

розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління юстиції у Кіровоградській області (далі - ГУ юстиції), Головного управління Державного казначейства України в Кіровоградській області (далі - ГУ Держказначейства) про скасування постанови, стягнення збитків та відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и л а:

У лютому 2005 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ГУ юстиції та ГУ Держказначейства про скасування постанови, стягнення збитків та відшкодування моральної шкоди.

Кіровський районний суд міста Кіровограда ухвалою від 19 травня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2013 року, залишив без розгляду позовні вимоги ОСОБА_1 щодо: скасування постанови від 23 липня 2004 року про наслідки перевірки виконавчого провадження за виконавчим листом від 26 березня 2003 року № 2-586-03; стягнення з судового виконавця відділу державної виконавчої служби (далі - відділ ДВС) Кіровського районного управління юстиції м. Кіровограда ОСОБА_2 на її користь відшкодування збитків на суму 13 650 грн за втрату заробітної плати за період з 26 червня 2003 року по 26 липня 2005 року; стягнення з посадової особи Кіровського районного управління юстиції м. Кіровограда на її користь відшкодування за завдану моральну шкоду в сумі 10 000 грн та зобов'язання ОСОБА_3 спростувати відомості, що не відповідають дійсності; стягнення з посадової особи Кіровського районного управління юстиції м. Кіровограда на її користь відшкодування збитків на суму 4 550 грн за втрату заробітної плати за період з 23 липня 2004 року по 26 липня 2005 року.

Також цією ухвалою суд першої інстанції відмовив ОСОБА_1 у прийнятті уточнень до позовної заяви у частині позовних вимог про: стягнення на її користь завданої винними діями і бездіяльністю посадових осіб відділу ДВС ГУ юстиції матеріальної шкоди (збитків), а саме упущену вигоду - заробітну плату в розмірі (уточнюватиметься по день постановлення постанови) за рахунок держави в особі ГУ Держказначейства; стягнення на користь ОСОБА_1 відшкодування за завдану цими винними діями і бездіяльністю посадових осіб відділу ДВС ГУ юстиції моральну шкоду в розмірі … за рахунок держави в особі ГУ Держказначейства; визнання такими, що не відповідають дійсності, відомості, викладені у постанові виконуючого обов'язки заступника начальника Кіровоградського обласного управління юстиції ОСОБА_3 від 23 липня 2004 року про наслідки перевірки виконавчого провадження за виконавчим листом № 2-586-03, виданим Кіровським районним судом міста Кіровограда 3 листопада 2003 року по ухвалі апеляційного суду Кіровоградської області від 26 червня 2003 року про поновлення ОСОБА_1 на роботі і посаді у військовій частині А2201 з 4 листопада 2002 року, про те, що вона відмовилася приступити до обов'язків, та спростувати їх; стягнення на користь позивача відшкодування за завдану цими винними діями і бездіяльністю посадових осіб відділу ДВС ГУ юстиції моральну шкоду в розмірі … за рахунок держави в особі ГУ Держказначейства.

Зазначені уточнення до позовної заяви повернув позивачу.

При цьому прийняв уточнення позовних вимог про: скасування постанови виконуючого обов'язки заступника начальника Кіровоградського обласного управління юстиції ОСОБА_3 від 23 липня 2004 року про наслідки перевірки виконавчого провадження за виконавчим листом № 2-586-03, виданим Кіровським районним судом міста Кіровограда 3 листопада 2003 року по ухвалі апеляційного суду Кіровоградської області від 26 червня 2003 року про поновлення її на роботі і посаді у військовій частині А2201 з 4 листопада 2002 року; стягнення на користь позивача відшкодування за завдану винними діями і бездіяльністю посадових осіб відділу ДВС ГУ юстиції моральну шкоду у розмірі 44 200 грн за рахунок держави в особі ГУ Держказначейства.

20 травня 2011 року ОСОБА_1 уточнила позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди, збільшивши його з 44 200 грн до 51 000 грн.

Кіровський районний суд міста Кіровограда постановою від 20 травня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2013 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про скасування постанови виконуючого обов'язки заступника начальника Кіровоградського обласного управління юстиції ОСОБА_3 від 23 липня 2004 року про наслідки перевірки виконавчого провадження за виконавчим листом № 2-586-03, виданим Кіровським районним судом міста Кіровограда 3 листопада 2003 року по ухвалі апеляційного суду Кіровоградської області від 26 червня 2003 року про поновлення її на роботі і посаді у військовій частині А2201 з 4 листопада 2002 року та стягнення на користь позивача відшкодування за завдану винними діями і бездіяльністю посадових осіб відділу ДВС ГУ юстиції моральну шкоду у розмірі 51 000 грн за рахунок держави в особі ГУ Держказначейства, відмовив.

Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, своє рішення вмотивував тим, що фактів на підтвердження порушення при винесенні постанови виконуючим обов'язки начальника обласного управління юстиції від 23 липня 2004 року про наслідки перевірки виконавчого провадження за виконавчим листом № 2-586-03 встановлено не було. Позивач не обґрунтувала та не довела, у чому саме проявилось порушення її прав, свобод та інтересів.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 3 грудня 2015 року постанову Кіровського районного суду міста Кіровограда від 20 травня 2011 року, ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2013 року, ухвалу Кіровського районного суду міста Кіровограда від 19 травня 2011 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2013 року скасував, провадження у справі закрив, оскільки справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Касаційний суд, закриваючи провадження у справі, виходив із того, що оскільки ОСОБА_1 як стягувач оскаржує рішення і дії ГУ юстиції, які прийняті при виконанні ухвали апеляційного суду Кіровоградської області від 26 червня 2003 року у цивільній справі, і виконавчий документ виданий загальним (цивільним) судом, то справа не підлягає розгляду адміністративним судом.

Не погоджуючись із рішенням суду касаційної інстанції, ОСОБА_1 з підстави, передбаченої пунктом 5 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), звернулась із заявою про його перегляд Верховним Судом України, у якій просить скасувати всі рішення у справі та передати справу на розгляд до відповідного суду першої інстанції.

На обґрунтування заяви додано копію постанови Верховного Суду України від 13 січня 2016 року, яка, на думку заявника, підтверджує невідповідність рішення, про перегляд якого подано заяву, викладеному у ній висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.

Перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів вважає, що заява не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 237 КАС судові рішення в адміністративних справах можуть бути переглянуті Верховним Судом України з підстави невідповідності судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.

Проте аналіз рішення суду касаційної інстанції у справі, що розглядається, та рішення Верховного Суду України, копію якого надано на підтвердження наведених у заяві доводів, не дає підстав вважати, що рішення, про перегляд якого подано заяву, не відповідає викладеному у постанові Верховного Суду України від 13 січня 2016 року висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права. Викладений висновок у зазначеній постанові Верховного Суду України стосується усунення розбіжностей у застосуванні норм процесуального права.

Враховуючи те, що обставини, які стали підставою для перегляду справи Верховним Судом України, не підтвердилися, у задоволенні заяви ОСОБА_1 слід відмовити.

Керуючись пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», статтями 241, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

п о с т а н о в и л а:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовити.

Постанова є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадку, встановленого пунктом 3 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий О.Б. Прокопенко

Судді: О.Ф. Волков І.Л. Самсін О.В. Кривенда